Бліцкриг в оцінці радянської еліти

mia для розділу статті / 25.06.2014, 09:33 / Джерело
Адмірали Кузнєцов і Трібуц у підводників Балтійського флоту

Одне з ключових питань історії Великої Вітчизняної війни — події 22 червня 1941 року. Радянська політична еліта не змогла адекватно оцінити досвід війни в Європі, яка тривала вже 2 роки, в результаті чого раптовий, несподіваний напад Німеччини призвів до катастрофічної поразки Червоної армії в прикордонних боях.

Спроби такої оцінки робились неодноразово. Навесні-восени 1940 року в Москві відбулись дві важливі події. Це були наради вищого командного складу Червоної армії, військово-морського флоту і політичного керівництва, події, які були дуже важливими для забезпечення обороноздатності країни.

В квітні 1940 року аналізувався власний досвід Червоної армії — досвід так званої Зимової війни, війни з Фінляндією, яка почалась 30 листопада 1939 року та закінчилась 12 квітня 1940 року. Війна закінчилась перемогою, але втрати у цій війні виявились настільки важкими, а характер війни — настільки непередбачуваним, що виникла ідея проаналізувати цей досвід.

В жовтні та грудні 1940 року аналогічні наради пройшли вже на підставі досвіду війни в Європі, тобто тих вражаючих успіхів, яких німецька армія досягла починаючи з вересня 1939 року та закінчуючи подіями квітня 1940 року — захоплення Данії, Норвегії, та розгромом Франції в травні-червні 1940 року.

В цих нарадах приймала участь еліта Червоної армії. Зокрема, на грудневій нараді командного складу Червоної армії були присутні 270 людей — представники вищого командування починаючи від наркому оборони маршала Тимошенка, начальника генерального штабу Мерецкова та закінчуючи командуючими округами, дивізіями — всі ті, кому вже через півроку довелось вести армію в бій. Те ж відбувалось і на нараді в жовтні 1940 року, де 106 представників вищого командного складу військово-морського флоту СРСР аналізували той самий досвід.

Але ось що дивно — по суті, вермахт протягом 22 місяців війни раз у раз демонстрував радянським генералам та адміралам те, що чекало на їх країну в найближчому майбутньому. Вермахт раз за разом розкривав свої секрети. Він показав всю лабораторію свого успіху — лабораторію бліцкригу. Він показав як це буде. Такої можливості не мала жодна інша країна.

Які висновки були зроблені? Аналізуючи матеріали цих нарад, необхідно відзначити, що радянські генерали дійсно дуже точно визначили суть подій, які відбувались. Вони дуже точно визначили секрет успіху — бліцкриг, — те, до чого виявилась не готова ні польська армія, ні французька, ні англійська, ні будь-яка інша. А саме — доведена до автоматизму взаємодія родів військ: танків, авіації, артилерії, зв’язку. Дії вермахту в Європі нагадували добре налагоджений годинниковий механізм. На нарадах зазначалось, що німці продемонстрували зовсім інший рівень взаємодії, управління військами, які проводили наступи на широкому фронті, дуже швидко, мобільно змінюючи за необхідності напрямок. Секрет бліцкригу був розкритий.

Особливо наголошувалось, що найважливішою умовою успіху нападу були раптові атаки аеродромів. Радянські фахівці, командувачі авіацією, відзначали, що напад починався в перші години війни. Рано вранці німецька авіація атакувала аеродроми, на яких знаходилась авіація противника. За даними, якими оперували радянські воєначальники, близько 60% польської авіації було знищено в перший же день війни. Близько 400 літаків втратили союзники 10 травня 1940 року. Ймовірно, цифри були перебільшені, але сам факт того, що раптовий напад в перший день війни і удар по авіації противника забезпечували головне — панування в повітрі, — був відзначений.

Але висновки, які були зроблені на основі цього в цілому дуже точного аналізу, вражають ще більше. Виступаючи зі своєю доповіддю командуючий Західним особливим військовим округом генерал-полковник Павлов, який до недавнього часу був начальником автобронетанкового управління Червоної армії, тобто був умовно кажучи «головним танкістом» Червоної армії, — людина з великим військовим досвідом, полководець, який пройшов чотири війни, який був головним представником цього роду військ в Іспанії, очолював радянських військових радників в танкових військах, — він звернув увагу на те, що використання танків в Європі, використання танків вермахтом, не таїть в собі нічого нового. Він сказав, що насправді це те ж саме, що Червона армія вже використовує у своїх навчаннях, що вже є на її озброєнні — німці не придумали нічого нового, вони лише взяли це у нас і щось покращили.

Потім цю думку буквально слово у слово повторив начальник військової академії ім. Фрунзе генерал-лейтенант Хозін — німці не винайшли нічого нового, вони роблять те, що нам вже давно відомо. Висновок напрошувався сам — тут немає нічого дивного, для нас в цьому немає нічого дивного. Командуючий Прибалтійським військовим округом генерал-полковник Кузнєцов, торкаючись питання раптового удару по аеродромам та, в цілому, бліцкригу, також відзначив, що в цьому ключ до успіху, в цьому ключ перемоги вермахту. Але який висновок з цього був зроблений? Найнесподіваніший.

Цей висновок звучав у виступах Кузнєцова та багатьох інших доповідачів: Німеччина не наважиться повторити свій успіх у разі війни проти Радянського Союзу. Це одне з найбільш вражаючих спостережень за ходом нарад і при аналізі документів. Чому радянські воєначальники не могли примірити на себе досвід Європи? Пояснення міститься у виступах доповідачів. Кузнєцов сказав буквально наступне: «Досвід бліцкригу можна застосувати лише проти армій капіталістичних країн, застарілих армій, озброєних застарілою буржуазною доктриною. Гітлер не наважиться використати цей досвід проти першої в світі соціалістичної держави, проти Червоної армії, яку радянський народ забезпечив кращою технікою, кращою доктриною, кращими досягненнями. Цей досвід не про нас».

У підсумку радянські воєначальники, абсолютно точно визначивши суть бліцкригу, не змогли примірити цей досвід на себе. Чому? Пояснення міститься у виступі Сталіна на нараді ще у квітні 1940 року — ми не лише розгромили фінів під час Зимової війни, ми розгромили їх вчителів: німців, англійців, французів; ми розгромили кращу доктрину європейського воєнного мистецтва, а це означає, що Червона армія у своєму розвитку, в своєму озброєнні, знаходиться набагато вище. І воєначальники повторювали за Сталіним цю головну думку — нам розгром європейських країн, європейських армій, не загрожує.

Як наслідок, був упущений один з найважливіших, унікальних шансів передбачити, а значить і запобігти — як відомо, попереджений, значить озброєний. Радянська військова еліта не була ні попереджена, ні озброєна проти бліцкригу німецької армії, який насувався на неї.