Історія Хелловіну

mia для розділу статті / 24.10.2013, 11:10 / Джерело

Хелловін — популярне свято, під час якого маленькі привиди та гобліни виходять на вулицю, просячи солодощі і лякаючи один одного. Біля вогнищ розповідають моторошні історії, в театрах показують фільми жахів, а з гарбузів майстерно (і не дуже) вирізають ліхтарі. Однак про походження цього свята часто забувають. Проте переддень Дня всіх святих — набагато більше, ніж костюми та цукерки. Насправді він має багату та цікаву історію.

Історію Хелловіну можна простежити майже на 2000 років в минуле. В ті часи 31 жовтня відзначалось кельтське свято Савин (інший варіант написання — Самайн, хоча гельське Samhain вимовляється саме як [ˈsɑːwɪn]), що в перекладі означає «кінець літа». Давні письмові згадування рідкісні та фрагментарні, тому точна природа Савину до кінця не вивчена, але відомо, що це було щорічне колективне зібрання приурочене закінченню збору врожаю та присвячене підготовці до зими. Савин — язичницьке свято, тому в ньому були присутні елементи надприродного та релігійного, хоча й нічого такого, що б за сучасними стандартами могло вважатись зловісним.

За словами Ніколаса Роджерса, професора історії з Йоркського університету, немає ніяких переконливих доказів, що Савин був присвячений мертвим або поклонінню предкам, незважаючи на заяви про протилежне деяких американських фольклористів (дехто з них навіть припускав, що свято було присвячене Саману, богові мертвих).

«За стародавніми сагами, Савин був часом, коли племінні народи платили данину своїм завойовникам і коли сиди [стародавні кургани] могли відкривати величні палаци богів підземного світу», — пише Роджерс. Але Савин був меншою мірою про смерть чи зло, а більшою — про зміну пір року і приготування до зимового сну (та весняне відродження) природи.

Хоча прямий зв'язок між Хелловіном і Савином доведений не був, багато вчених вважають, що День всіх святих (англ. All Saint’s Day або All Hallows Mass), який відзначається 1 листопада, та Савин, які наступали так близько один до одного за календарем, впливали один на одного, а зрештою й зовсім об'єднались у свято, яке ми сьогодні називаємо Хелловіном (англ. Halloween або All Hallows Eve). Під час церемоній Савину друїди носили звірині шкури та голови, звідки, можливо, й росте коріння знайомої нам традиції перевдягання в костюми.

Що ж стосується сучасного передодня Дня всіх святих, вельми популярного передусім в США, фольклорист Джек Сантіно відзначає, що «вірування та звичаї Хелловіну були привезені в Північну Америку першими ірландськими переселенцями, а потім великими хвилями ірландських іммігрантів, які рятувались від голоду в першій половині дев'ятнадцятого століття. Відомий на північноамериканському континенті з колоніальних днів, до середини ХХ століття Хелловін став великим дитячим святом». З тих пір популярність свята різко зросла, ним зацікавились дорослі, визнали різні соціальні інститути: школи, університети та комерційні установи.

Протягом століть різні надприродні сутності, включаючи фей і відьом, стали асоціюватись з Хелловіном. Більше ста років тому в Ірландії почали говорити, що в цей день духи померлих можуть повернутись до часто відвідуваних ними при житті місць. В моду увійшло перевдягання у привидів та відьом, хоча, з популяризацією та комерціалізацією свята (і з приходом масового виробництва костюмів) вибір образів для дітей і дорослих значно розширився за рахунок різноманітних монстрів, супергероїв, принцес та політиків.

До кінця 1800-х років добре відома була традиція пустувати на Хелловін. В Сполучених Штатах та Канаді підлітки знімали з петель ворота, кидали яйця в будинки тощо. Однак, у 1920-х та 30-х роках свято стало більше схожим на галасливе масове гуляння, акти вандалізму стали серйознішими.

Щоб зупинити вандалізм, стурбовані батьки та адміністрації міст спробували відкупитись від дітей за допомогою ласощів, створивши тим самим звичай, згідно з яким діти в костюмах стукались у двері незнайомих людей і вимагали цукерки, погрожуючи нашкодити господарю будинку в разі відмови. Так елемент вандалізму був вилучений зі свята.

Хелловін був також часом для веселощів та ігор. Так, одним із символів свята являються яблука, які виступали не лише в якості пригощання. З ними також пов'язана традиційна гра «дістань яблуко», своєрідний варіант ворожіння. Вважалось, що перший, хто дістане яблуко з заповненого водою відра без допомоги рук, першим одружиться.

Яблука були також частиною іншої форми шлюбного ворожіння. На Хелловін, (іноді вже за північ) дівчата зрізали з яблук шкірку суцільною смужкою, і кидали її через плече. Яблучна шкірка мала приземлитись у формі першої літери імені майбутнього чоловіка.

Інший хелловінський ритуал передбачає зазирання у дзеркало опівночі при свічках — у ньому мало з’явитись обличчя майбутнього чоловіка. Як і багато інших подібних дитячих ігор, ці ритуали проводились жартома, хоча дехто ставився до них серйозно.

Деякі християнські групи, зокрема євангелісти, вважають Хелловін сатанинським святом, оскільки воно бере коріння з язичницьких ритуалів. Тим не менш, стародавні кельти не поклонялись нічому схожому на християнського Диявола і навіть гадки про нього не мали. Насправді, свято Савин давно зникло до того часу, коли католицька церква почала переслідування відьом на предмет укладання договору з Дияволом. А перебігаюча дорогу чорна кішка вважається вісницею невдачі у будь-який день року.