Мартін Лютер Кінг

mia для розділу статті / 17.02.2015, 18:11 / Джерело

З діяльністю Мартіна Лютера Кінга пов'язані конкретні історичні факти, все його життя було досить чітко задокументоване. Першою важливою подією в його політичній кар'єрі став так званий Bus-boycot («Автобусний бойкот») — це бойкот автобусного сполучення в місті Монтгомері. Він поклав початок активного руху в боротьбі за права чорношкірого населення і став епохальною подією в історії боротьби за громадянські права. Хоча до цього моменту вона налічувала понад 100 років. Бойкот тривав понад 30 днів і призвів до вельми відчутних наслідків.

«Марші свободи»

Після Другої світової війни стало складно виправдовувати ту систему, яка функціонувала в США. Особливо складним це стало після розгрому фашизму і підйому національно-визвольних рухів, негритянський рух почав набувати масового характеру. І Мартін Лютер Кінг став біля його витоків. Він був зовсім молодим, на той момент йому було всього 20 з невеликим років. Пізніше, в кінці 50-х, він очолив Конференцію християнських лідерів Півдня — одну з найбільших правозахисних організацій того часу, і залишався на її чолі до самої смерті.

На початку 60-х років ці рухи почали набувати загальнонаціонального характеру. У 1960-1961 роки почалися сидячі демонстрації і «марші свободи» (в найбільшому з них взяло участь понад 250 тисяч осіб), організатором яких також виступив Кінг.

Рух непротивлення

Дуже важливо розуміти, що Мартін Лютер Кінг був не просто правозахисником — він також був священиком та твердим прихильником і послідовником вчення Махатми Ганді, вчення, пов'язаного з непротивленням злу насильством. Він неодноразово зустрічався з родиною Ганді, вивчав його спадщину, коли перебував в Індії на запрошення Джавархалала Неру. Після цього Кінг заявив: «Філософія ненасильницького спротиву Ганді — єдиний метод, виправданий в боротьбі за свободу». У 1964 році Кінгу була присуджена Нобелівська премія миру як живому прикладу ненасильницького масового протесту, який фактично увінчався прийняттям нового соціального і політичного законодавства у США. А ще раніше, в 1957 році, він став людиною року за версією журналу «Тайм».

Розбіжності з іншими активістами

Добре відомо, що в дитинстві Мартін Лютер Кінг навчався в середній школі імені Букера Ті Вашингтона, який нарівні з Вільямом Дюбуа був одним з основоположників і активних діячів руху за права чорношкірих. Але якщо Букер Вашингтон виходив з того, що чорношкірі повинні природним шляхом адаптуватись до американського способу життя, то Мартін Лютер Кінг пішов далі: він вважав, що необхідно боротися за свої права, боротися активно. Тому, можна сказати, Мартін Лютер Кінг був рівновіддаленим і від тих, хто висловлювався за політику пристосовництва під існуючий порядок речей, і від тих, хто вже в цей період почав виступати за радикальні зміни, аж до насильницької зміни влади. І ці радикальні течії, такі як «Чорні пантери», вважали Кінга своїм непримиренним противником. Кінг, в свою чергу, теж виступав за активний опір чорношкірого населення, але виключно в правовому полі і без застосування насильства. Зовсім не безхмарно складались його стосунки і з іншим лідером чорношкірого протесту — Малкольмом Ікс.

Стосунки з американськими політиками

Політичні погляди Мартіна Лютера не такі важливі, як його морально-етичні погляди. Але його відносини з американськими політиками складались не так просто: він не брав безпосередньої участі в розробці законодавчих актів, не співпрацював з адміністрацією демократів. Хоча і Джон Кеннеді, і Ліндон Джонсон розгорнули активну діяльність з розширення громадянських прав чорношкірих багато в чому саме під впливом діяльності Кінга. Мабуть, найближче він був до Роберта Кеннеді — брата Джона. Роберт Кеннеді мав досить тісні зв'язки в негритянському русі, він завжди виступав проти расової дискримінації та за прийняття законодавства про цивільні права. Однак Кінг ніколи активно не виступав на боці будь-яких провідних американських політиків.

Головним його супротивником виступав всесильний директор ФБР Едгар Гувер, який вважав його комуністом і зрадником американського способу життя. ФБР прослуховувало розмови Мартіна Лютера Кінга і організацій, в яких він перебував, а також вело велике досьє на його особисте і суспільне життя.

Знакові промови

Мартін Лютер Кінг був видатним оратором, в чому йому допомагала освіта проповідника. У своїх промовах він активно користувався цитатами з Біблії та інших священних праць. Широко відомі кілька його промов, в першу чергу це, звичайно, «У мене є мрія», яку він виголосив у 1963 році на сходинках меморіалу Лінкольна у Вашингтоні перед більш ніж 250 тисячами людей. Але сам Кінг найважливішою у своєму житті вважав промову «Спротив не має альтернативи», яку він виголосив у Монтгомері (штат Алабама) в 1955 році під час знаменитого «Автобусного бойкоту».

Крім того, широко відомий його «Лист з Бірмінгемської тюрми», в якому він звертається до білих релігійних лідерів міста. Цей лист змусив змінити їхнє ставлення до сегрегації і виступити єдиним фронтом разом з правозахисними організаціями в боротьбі за права чорношкірих.