Промислова революція

mia для розділу статті / 11.06.2015, 16:17 / Джерело

Промислова революція — процес переходу від аграрної економіки, для якої характерні ручна праця і ремісниче виробництво, до індустріального суспільства з переважанням машинного виробництва. Процес починається в Англії у 1740-1780-х роках і тільки потім поширюється на інші країни Європи та США. Сам термін з'явився значно пізніше і став широко вживаним лише з останніх десятиліть XIX століття.

Передумови промислової революції

Для XVIII століття було характерне значне збільшення населення низки європейських країн, зокрема й Англії. Істотно виріс попит на продукти харчування, що спровокувало в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння і порід худоби, появу спеціалізації окремих районів країни і ряд інших явищ. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які використовували найманих працівників. Все це дозволило зробити англійське сільське господарство не лише набагато більш продуктивним, а й більш вигідним, а гроші, які з'явилися в селі, в свою чергу, спричинили масовий попит на промислові товари.

Побудована на ручній праці система виробництва, яка тоді домінувала, повною мірою задовольнити цей попит не могла. До того ж його стали пред'являти нові верстви суспільства, які не мали досвіду масового використання промислових товарів, — ті, для кого продукція ремісників чи мануфактур була занадто дорогою, із задоволенням купували дешевші, хоча часто і менш якісні фабричні вироби.

Крім того, сільськогосподарська революція дозволила вирішити й іншу проблему — де взяти гроші на будівництво заводів і фабрик, причому часто в тих галузях, де раніше ніякого промислового виробництва взагалі не було. Фабрики коштували в кілька разів дорожче, ніж мануфактури, і капітали, накопичені в сільському господарстві, були пущені у промисловість.

Таким чином, до середини XVIII століття в Англії зійшлись воєдино відразу кілька факторів: багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і вміння вкладати гроші в ту сферу економіки, яка здавалась більш вигідною, і масовий попит на промислову продукцію, який забезпечує і зростання цін на неї, і ринок збуту.

Аналогічний шлях слідом за Англією пройдуть згодом й інші європейські країни.

Етапи промислової революції в Англії

Питання про етапи промислової революції в Англії залишається дуже дискусійним. Процес розтягнувся на довгі десятиліття і не лише не мав хоча б загального плану, але часто навіть не усвідомлювався сучасниками, включаючи провідних економістів тієї епохи. Він був дуже нерівномірним: поряд із галузями промисловості, які мінялись радикально, існували й ті, в яких нічого не змінювалось або змінювалось значно повільніше. У зв'язку із цим ряд істориків ставлять питання про те, чи коректно в принципі вживати термін «революція». Винаходи часто не слідували за потребами тієї чи іншої галузі промисловості, а випереджали їх потреби і роками залишались незатребуваними. Держава не керувала цим процесом — в історіографії часом висловлюється точка зору, що англійський уряд під час розпалу промислової революції мало не повертається спиною до економіки. Все це не дозволяє виділити якісь загальноприйняті етапи цього процесу.

Дивлячись із XXI століття, можна сказати, ризикуючи при цьому почути чимало резонних заперечень, що приблизно до 1760-х років закладався той фундамент, на якому згодом виросте промислова революція. Слідом за створенням у 1694 році Англійського банку в країні почала розвиватись система дрібних локальних банків (country banks), які забезпечували більш вільну циркуляцію грошей. Знижується процентна ставка за кредитами: якщо в період війн Вільгельма III вона була приблизно 7-8%, то до середини XVIII століття — 3%. Починається транспортна революція: вдосконалюється технологія створення каналів, з 1740-х років вони починають будуватись, виходячи з потреб зростаючої промисловості, активно створюються платні дороги. Розвивається видобуток і транспортування вугілля, яке стало головним паливом промислової революції.

Винаходи в ці роки відносно рідкісні. Серед найяскравіших можна назвати, наприклад, літаковий човник Джона Кея (1733), який, втім, отримав широке розповсюдження значно пізніше. В основному ж це був час, коли Англія запозичувала те, що з'явилось в інших країнах, причому нерідко за кілька століть до того, як технології перетнули Па-де-Кале.

Приблизно з початку 1760-х років ситуація відчутно змінюється. «Англія другої половини XVIII століття вже належить майбутньому», — писав П'єр Шоню. Починається ряд винаходів, які прославили Англію, який у нас найчастіше і асоціюється з промисловою революцією. Прядка «Дженні» Джеймса Харгрівса (1764), прядильні машини Річарда Аркрайта (бл. 1769) та Семюеля Кромптона (бл. 1779), ткацький верстат Едмунда Картрайта (межа 1780-1790-х років) призвели до кардинальних змін у виготовленні тканин. Відкритий Генрі Кортом процес пудлінгування (патент 1784 року) дозволив зробити більш дешевим та ефективним процес виплавки заліза.

Паровий двигун з'явився в Європі ще на межі XVI-XVII століть. У 1708 році англієць Томас Ньюкомен пристосував його до парової помпи, проте експерименти Джеймса Уатта з парою починаються близько 1765 року, а комерційне використання його двигуна — з 1783 року, коли він запропонував універсальний двигун, який вже можна було встановлювати на заводах і фабриках. З кінця 1770-х років дерев'яні рейки на шахтах і рудниках замінюються на чавунні, звідси вже рукою кинути до будівництва залізниць. У 1780-х роках з'являються перші пароплави. Водночас відбувається різкий стрибок кількості отриманих патентів на винаходи.

У новий етап промислова революція входить з початком XIX століття. Значно зростає роль зовнішньої торгівлі: вона вже і виступає джерелом коштів для англійської промисловості і забезпечує їй транскордонне розширення ринку збуту. Двигун Уатта підкорює Англію і починає свою переможну ходу Європою. Завершується транспортна революція: близько 1820 року впроваджується нове дорожнє покриття, розроблене Джоном Макадамом, в 1829 році будується перша пасажирська залізниця між Манчестером і Ліверпулем, а незадовго до цього і перші лінії для перевезення вантажів. Нарешті, стає помітною роль науки — до цього здебільшого була епоха інженерів і винахідників, які нерідко не мали ніякої спеціальної освіти.

Хід промислової революції в різних країнах

В ході промислової революції і протягом кількох наступних десятиліть частка Англії у світовому промисловому виробництві збільшилась більш ніж у 10 разів. Не дивно, що й інші країни прагнули наслідувати її приклад, тим більше що для них стартові умови нерідко були більш сприятливими: держава чітко усвідомлювала необхідність перебудови економіки та активно їй сприяла; з'явилась можливість імпортувати з більш розвинених країн технології, кадри і капітали; було приблизно зрозуміло, які галузі і в якій послідовності розвивати. В першу чергу промислова революція поширюється на ті країни, де її основою змогла стати, як і в Англії, вища інтенсивність праці порівняно з усім іншим світом — не випадково один з істориків назве промислову революцію «працьовитою революцією».

Хід промислової революції мав в різних країнах багато спільних рис. Як правило, їй передував значний ріст населення, нерідко його супроводжував приплив грошей в аграрний сектор економіки і його радикальна перебудова, так чи інакше вирішувалась проблема пошуку капіталів і джерел енергії. Скрізь розвиток промисловості супроводжувався будівництвом нових шляхів сполучення, в тому числі і залізниць — у 1820-1830-х роках вони з'являються у Франції, Бельгії, Німеччині, США, Королівстві обох Сицилій та Російській імперії. В багатьох країнах виникають платні дороги, по річках починають плавати пароплави.

Першою пішла за прикладом Англії Валлонія, що зробило Бельгію однією з найбільших індустріальних держав світу, вона входила в групу світових лідерів аж до останньої чверті XIX століття. На початку XIX століття промислова революція приходить у США, відчутно пізніше, в 1830-1860-х роках, вона відбувається у Франції. Там вона відбувалась з опорою на текстильну та металургійну промисловість, а держава зробила чималий внесок у будівництво транспортної інфраструктури. Ще пізніше, приблизно в середині XIX століття, вступають в промислову революцію німецькі держави, однак до кінця сторіччя об'єднана Німеччина опиняється в числі лідерів.

Винаходи, зроблені в цих країнах, також швидко ставали відомими по всій Європі та за океаном, перераховувати їх можна нескінченно, часто ми навіть не усвідомлюємо, що та чи інша абсолютно звична сьогодні річ з'явилась саме в роки промислової революції. У 1807 році Роберт Фултон створює знаменитий колісний пароплав. У середині 1830-х років, базуючись на винаходах своїх попередників, розробляє свій револьвер Семюел Кольт. Винахід Семюела Морзе дозволив у 1844 році побудувати в США першу телеграфну лінію, яка використовує його абетку. Бартелемі Тімоньє створює першу комерційно успішну швейну машинку (1829), Луї Даґер винаходить перший фотоапарат (1839), Джоель Хатон — посудомийну машину (1850), Джеймс Кінг — пральну (1851), Адольф Фік виготовляє перші вдалі контактні лінзи (1888).

Промислові революції в розвинених країнах мали, безумовно, чимало особливостей. Так, у Бельгії переворот спирався передусім на залізну руду і вугілля, а також на давні традиції текстильного виробництва і мав чимало схожого з англійською моделлю. У Франції нерідко прийнято вважати, що динаміка розвитку промисловості в цій країні виявилась нелінійною: після початкового зльоту з 1860-х років і до кінця сторіччя фіксується помітне зниження темпів, подолане лише з настанням XX століття. При описі процесів, що протікали в Німеччині, більш пізній старт зазвичай пояснюється роздробленістю країни, але водночас наголошується, що Німеччина була багата природними ресурсами, розпоряджалась капіталами і мала таку систему освіти, яка дозволила швидко і практично з нуля підготувати багато кваліфікованих кадрів і домогтись переваги в нових галузях промисловості: електротехнічній та особливо хімічній. У США історики зазначають, що, з одного боку, промислова революція відбувалась з опорою на заокеанські технології і капітали, а з іншого боку, спочатку зачіпала лише відносно незначну частину території країни — північний схід, зокрема Нову Англію.

Наслідки промислової революції

Якщо дивитись з сьогоднішнього дня, наслідки промислової революції важко переоцінити. По суті, саме з неї бере початок вся сучасна технологічна цивілізація; її цінності та принципи поширюються з Великобританії спочатку на Європу і Північну Америку, а потім поступово завойовують і весь світ. Аграрна цивілізація йде в минуле, на зміну їй приходить промислова. Це видно не лише із сухих цифр, які показують зміну процентного співвідношення населення, зайнятого в сільському господарстві або промисловості, або кількості жителів міст, — змінюється все повсякденне життя людей: продукти харчування з часом починають виготовлятись на заводах, одяг і взуття в основному перестають шитись за індивідуальними замовленнями, з'являються стандартні і взаємозамінні деталі, в будівництві мостів і кораблів на зміну дереву приходить метал, земна куля стає такою маленькою, що її можна обігнути за вісімдесят днів. Важко знайти сферу життя, яку не зачепила промислова революція.

Торкнулась вона і самої структури суспільства: падає значення селянства, зменшується роль земельної аристократії, зникає безліч ремісників і ремесел, закриваються мануфактури. Той світ, яким був зачарований Маркс, те співіснування (або протистояння) промислової буржуазії і промислового пролетаріату, на якому він будував свої теорії, — це теж наслідок промислової революції. Виникає профспілковий рух, соціалістичні та робітничі організації — таким чином, в основі багатьох соціальних потрясінь XIX — початку XX століття лежить також промислова революція.

Середній клас в ряді європейських країн історики спостерігають мало не з XVII століття, проте саме після промислової революції про нього можна говорити як про окремий соціальний прошарок зі своєю етикою і життєвою філософією. Багато в чому цей середній клас був створений промисловою революцією: це власники невеликих фабрик, управлінці, нові професійні прошарки, такі як, наприклад, інженери.

Змінюються умови праці: взаємозалежність людей всередині одного колективу змушує насаджувати жорстку дисципліну, ставити одних працівників під нагляд інших, забороняти відволікатись від роботи чи спізнюватись на неї.

Сім'я все ще зберігає своє економічне значення, проте вона все частіше перестає бути місцем роботи. Падає економічна роль жінок у сім'ї, з'являється новий поділ праці: чоловік працює, жінка веде будинок і доглядає за дітьми. Таким чином, будинок і робота, робочий час і години дозвілля стають чітко розділеними. На межі 1770-1780-х років в Європі відкриваються перші дитячі садки, а в XIX столітті і ясла.

Фактично у світовій історії були всього дві революції такого масштабу: перша з них перетворила мисливця і збирача на землероба, друга ж перетворила землероба на виробника товарів і послуг.